Яких тільки краєвидів, місць та пам’яток немає на Хмельниччині. Старовинні замки, маєтки та мальовничі пейзажі – все це створює неймовірну картинку не лише для сучасних камер смартфонів. Режисери і сценаристи зі всієї України помітили хмельницьку красу ще кілька десятиліть тому. Перше кіно в області відзняли не на тлі красот природи та архітектури, а серед звичайних вулиць Проскурова. Зробив це відомий кінорежисер Олександр Довженко у 1938 році. Далі на khmelnytskyi-trend.in.ua.
Фільм “Щорс”
Очевидці зйомок розповідали, що Олександр Довженко збирав на вулиці біля готелю свою команду. Артисти, як правило, виходили вже загримовані та одягнені у відповідні костюми. Особливу увагу привертав досить популярний тоді актор – Євген Самойлов, виконавець ролі Миколи Щорса. Він завжди ходив у червоноармійській формі, із шаблею на боці, і в такому вигляді навіть заходив у магазин або на ринок.
“Балада про доблесного лицаря Айвенго”
Радянський фільм 1983 року, який знімали у Кам’янець-Подільській фортеці. За сюжетом, це історія про лицаря Айвенго, сина феодала Седрика, зброєносця короля Англії Річарда Левине Серце, який повернувся з хрестового походу. Однак Седрик зовсім не був радий своєму синові, якого він вважав винним у полоні короля. Повертаючись з турніру, Седрик і його люди потрапили у засідку та були захоплені у полон. Серед полонених виявилися прийомна дочка Седрика – леді Ровена й поранений на турнірі Айвенго. Бранців доправили у замок Реджинальда Фрон де Бефа.
“Троє” – повнометражний художній фільм, котрий зняли у Старокостянтинові
Це історична картина, знімання якої відбулись на території замку восени 2016 року. У масових сценах були залучені усі охочі мешканці міста. На великі екрани фільм вийшов у 2017 році. Увесь бюджет картини склав 18 мільйонів гривень. Події історичної драми відбуваються в останні дні громадянської війни в Україні. Це вирішальний час для трьох відчайдух у формі різних армій. Але коли більшовицькі лещата беруть їх у смертельні обійми, вони залишаються вірними лише свободі.
Кінофільм “Коні не винні”
Ще у 1956 році у маєтку Самчики відзняли екранізацію новели Михайла Коцюбинського “Коні не винні”. Дія картини відбувається у невеликому українському містечку напередодні революції у 1905 році. Поміщик Аркадій Петровича – Малина спочатку декларує право селян на землю. Але коли настає час її роздавати, готовий зі зброєю захищати своє майно. Наймаючи загін козаків, які мають боронити його статки, він лицемірно мотивує це турботою про коней, яким потрібен відпочинок.
Телевізійний серіал “Зачароване кохання”
Сцени “Зачарованого кохання” знімали у маєтку Чечеля у Самчиках. Премʼєрний показ відбувся у лютому 2008 року. У серіалі 62 серії, які наповнені містичними подіями. За сюжетом, у село Глухе, дізнавшись про хворобу матері, приїжджає головна героїня серіалу Женька. Повернення дівчини збігається з низкою дивних подій. Про хворобу матері дівчина дізнається з телеграми, яку насправді ніхто не відправляв. Дорогою додому до неї потрапляє загадковий пакунок, коли Женька випадково торкається до нього, “щось” спалахує і згоряє у неї в руках. А напередодні її приїзду таємничим чином зникають троє геологів з міста. У селі починають хворіти люди, корови дають чорне молоко, мруть кури. Селом ширяться чутки: Женька – відьма.
Фільм “Вовче сонце”
Маєток Чечеля у Самчиках у 2013 році став локацією для зйомок фільму “Вовче сонце”. Сюжет пригодницької драми розгортається у 1924 році. Молодий чекіст Михайло Останін виконує надзавдання – вступає у банду контрабандистів, проникає на територію Польщі, де зосереджені війська Ромовського. Він діє під імʼям свого друга дитинства Януша Галецького – поляка, який загинув у боях на півдні Росії. У цій грі Останіну вдається стати офіцером для особливих доручень самого Ромовського. Але крім авантюрно-пригодницького сюжету, у цій історії існує й романтична лінія – герой закохається і змушений обирати між коханням і виконанням обовʼязку.
Костюмована драма “Кріпачка”
Зйомки тривали понад рік і пройшли у садибі Чечеля у Самчиках, а окрім того у замку Вишневецьких на Тернопільщині. Дія відбувається у 19 столітті. У фільмі розповідають історію 18-річної Катерини, яку виховала хрещена як панянку “шляхетної крові”. У боротьбі за свою свободу і право бути щасливою їй доведеться пережити смерті найближчих людей, стати власністю жінки, яка її ненавидить, вижити під час народного повстання, врятуватися від переслідувань маніяка і знову бігти від того, хто хоче отримати її понад усе на світі. Під час встановлення конструкцій кінофільму “Кріпачка” у Самчиках художньою групою постановників було знайдено монету Російської імперії. Знахідку передали до музейного фонду Державного історико-культурного заповідника “Самчики”.
“Тіні незабутих предків”
Український містичний трилер знімали у різних областях України. Деякі кадри фільму зняті у Кам’янці-Подільському. Знімання відбувалося у межах замку. У фільмі зображений період 21 століття. За сюжетом, двадцятирічний юнак Іван, студент Чернівецького університету, живе звичайним студентським життям, страждаючи від нерозділеного кохання. Але одного дня, у процесі чергового привертання до себе уваги університетської красуні, він стає причиною зникнення зґарди, яка девʼять років тому була знайдена в Карпатах та передана університету як цінний експонат. Після цього на тілах його восьми друзів зʼявляються знаки, що точнісінько повторюють контури магічної зґарди.
“Між крадіїв”
Повний метр дістався і до Хмельницького. У місті пройшли знімання пригодницької кінострічки з елементами екшену під назвою “Між крадіїв”. Потрапити у кадр повнометражного фільму запрошували і хмельничан. Локації для містян знайомі – вулиці та знакові будівлі Хмельницького. Кінострічка показує життя чоловіка, котрий займається нелегальними справами, але після зустрічі з певними людьми повністю переосмислює свій життєвий шлях та вчинки.
“Провідник “Волох”
На Хмельниччині проходили зйомки фільму про повстанців ОУН-УПА. Це документальний фільм про життя і бойову діяльність Петра Щербатого – керівника Дунаєвецького надрайонного проводу Організації Українських Націоналістів у період 1941-1945 років. У стрічці розповіли про його життєвий шлях та боротьбу проти окупаційної влади. Завдяки поєднанню архівних відомостей, спогадів родичів Петра Щербатого та вкрапленням ігрових сцен, автори досягли більшої реалістичності стрічки. Акторами фільму стали самі жителі Дунаєвеччини. Петра Щербатого у фільмі зіграв керівник Дунаєвецького туристичного краєзнавчого центру Ігор Хитрюк. Чоловік вміло перевтілився в образ, адже одразу відчув схожість їхніх життєвих поглядів. Підкріпили ідентичність образів завдяки подібності зовнішнього вигляду чоловіків. Зйомки фільму тривали близько року. Локації для стрічки підбирали саме ті, де й відбувались показані історичні події. Хата Петра Щербатого, яка показана у фільмі, є справжньою родинною садибою у селі Зеленче на Дунаєвеччині. Саме там “Волох” жив та працював учителем української мови й літератури у місцевій школі. Одну із ролей у документальній стрічці зіграла внучка Петра Щербатого – Лідія Бондарчук.
