Початок ХХ століття – період активного розвитку кінематографа по всій Європі. Не була виключенням і територія України. На Поділлі, наприклад, перша згадка про кіносеанс для унтерофіцерів та членів їх сімей датується 1907 роком. Всього за рік (у 1908 році) демонстрація кінематографа була однією із розважальних програм для розважальних вечорів. Саме така тенденція дала поштовх для будівництва перших ілюзіонів на Поділлі. Один із найяскравіших прикладів втрачених кінотеатрів міста –кінотеатр “Модерн”. Далі на khmelnytskyi-trend.in.ua.
Приватний кінотеатр на Олександрівській
Першим в місті кінотеатром історики називають кінотеатр на вулиці Кам’янецькій. Дата його заснування – 1908 рік. Проте, якість такого ілюзіону абсолютно не відповідала досить високим на той час цінам – в середньому вхід коштував в межах 1 карб. При цьому сама будівля потребувала значного покращення, а умови розташування місць для глядачів і мініатюрний екран не викликали захоплення. Попри такі перешкоди, містяни досить активно цікавились кінематографом, а тому в 1910 році місцевий підприємець відкрив власний комфортабельний кінотеатр з відповідною назвою “Модерн”.
Переваги, які пропонував приватний ілюзіон, затьмарювали високі ціни на вхідні квитки. Перша за все – це зручне місце розташування будівлі. Приміщення знаходилось в центрі міста на одній із головних вулиць (зараз це популярна пішохідна вулиця міста – Проскурівська). Крім того, сучасний та привабливий ремонт в будівлі також додавав особливого шарму під час кіно вечорів.
Приватний кінотеатр, відкритий Йосифом Штейншлегером, звабливо закликав відвідувачів яскравим мерехтінням вогнів ламп. Крім того, велика вивіска закликала завітати на прем’єрні покази нових стрічок. Хороша реклама теж мала великий вплив на подолян, які залюбки проводили вільний час в добре облаштованому ілюзіоні.
Особливості кінотеатру
Розкішно оформлений кінотеатр створював особливу атмосферу, яка завжди приносила задоволення відвідувачам. Перше приємне враження на гостей справляли масивні дерев’яні двері з декоративним різьбленням. Такий витвір мистецтва й досі нагадує місцевому населенню про культурну цінність місцевості. Внутрішнє оздоблення кінотеатру було також високого рівня. Прогулянка просторим нижнім залом дивувала художнім оздобленням стін, великими дзеркалами, навіть плитка на підлозі мала приємні відтінки та візерунки. Ці всі деталі “налаштовували” глядача отримувати задоволення від перегляду нової кінокартини.
Зал для перегляду фільму також оформлений був дорого. Перше, на що звертали увагу глядачі – це яскраві оксамитові штори і завіса. Сам екран теж мав значно більші розміри, ніж в першому міському кінотеатрі.
Кінотеатр “Модерн” повністю відповідав своїй гучній назві. 200 глядачів одночасно могли дивитися фільм. При цьому, облаштований кінозал був таким чином, що можна було зручно розмістити як місця за невелику плату, так і більш привілейовані місця. Перші ряди були популярними у населення з невеликими статками, адже 5 рядів лавок були найдешевшими. Наступні за ними – м’які стільці. А найкращими місцями для переглядів вважали бокові, адже там розташували крісла та навіть дивани.
Ще однією втіхою для відвідувачів господар кінотеатру вважав відкритий у кінотеатрі буфет з найкращими напоями та частуванням. Відвідувати такий заклад любили як місцеві жителі, так і глядачі з сусідніх міст та регіонів.
Історичні записи про кінотеатр “Модерн” розповідають, що сам власник настільки любив свій кінотеатр, що жодного разу не пропускав сеанс. У нього навіть було облаштоване власне глядацьке місце.
Цікавий факт, щоб отримати дозвіл на показ фільму для школярів та студентів, його спершу переглядав спеціально уповноважений інспектор, який і виносив рішення. Доля показу повністю залежала від професійної думки такого тогочасного “критика”. Молоді шанувальники кіно могли насолодитися в “Модерні” цікавими кадрами затверджених кінострічок.
