Історія кінотеатру імені Шевченка

У місті Хмельницькому функціонує кілька кінотеатрів. Хмельничани люблять переглядати кінострічки на великих екранах і, час від часу, влаштовують собі таке дозвілля. Але мало хто знає про історію становлення кіномистецтва у Хмельницькому. Сьогодні ми поговоримо про найбільший кінотеатр обласного центру — кінотеатр Шевченка. Про історію цього кінотеатру читайте на сторінках сайту khmelnytskyi-trend.in.ua.

Кінотеатр імені Чкалова 

Старші хмельничани звикли називати найбільший кінотеатр в місті “Чкальник” або кінотеатр Чкалова. Адже це була найперша його назва. Кінотеатр почали будувати у 1936 році, але відкрили через чотири роки. 13 листопада відбулося урочисте відкриття кінотеатру, а також глядачам показали комедію “Музична історія”. 

Потрібно зазначити, що кінотеатр у Хмельницькому вважався одним з найкращих в радянській Україні. Адже він мав сучасну (для того часу) техніку, просторий кінозал, фоє, бібліотеку, буфет. 

У роки Другої світової війни заклад працював. До кінотеатру ходили німецькі солдати. А у 1942 році біля будівлі навіть впав німецький літак. Також під час війни кінотеатр використовували як госпіталь для німецьких поранених.

Після війни кінотеатр трішки переобладнали: додали малий зал. У 1964 році кінотеатр став широкоформатним. А на початку 2000-х років встановили нову апаратуру, обладнання аби заклад був сучасним. 

У 1992 році кінотеатр перейменували. Він став мав ім’я видатного українського кобзаря Тараса Шевченка.

Історія локації 

Біля кінотеатру розташований мальовничий сквер Шевченка. На цій локації дуже люблять відпочивати сім’ї з дітьми, молодь. Тут розташовані атракціони, дитячий майданчик, скульптури Мазура. Зимою поруч з кінотеатром створюються “Різдвяне містечко” де можна придбати сувеніри, новорічні іграшки, поїсти вуличної їжі, випити гарячого какао чи глінтвейну. Але історія цієї локації налічує понад сто років. На місці скверу була околиця міста Плоскирів де росли дуби. Також тут простягалися луги і тому тут випасали худобу. Але у 1824 році поруч з дубовим гаєм почали будувати крамниці, складські приміщення. На площі, де розташований кінотеатр, торгували возами. Ця площа навіть мала назву — “Хлібна”. Саме на цій площі проводилися ярмарки на які приїжджали купці, ремісники, селяни з ближніх сіл та міст. Під час активної роботи ярмарки на площі працювали атракціони, виступали бродячі артисти та навіть функціонував цирк. Таке дозвілля подобалося місцевим, тому на Хлібній площі було завжди багато людей. 

Згодом локація стала замала для торгівлі такого масштабу, тому її перенесли на пустир за місто. Зараз це територія міської лікарні. На Хлібній площі побудували казарми. Згодом і казарми перенесли у мікрорайон Дубове, а площа деякий час навіть пустувала. 

У 1895 році можновладці вирішили посадити міський сад аби місцеві жителі мали де гуляти та проводити дозвілля. Крім висадки дерев також побудували дитячий майданчик, спорудили огорожу. У планах ще було будівництво Собору, проте на храм не вистачило фінансів. 

У радянські часи сад перейменували на “Парк культури і відпочинку імені Коцюбинського”. А далі почали будівництво кінотеатру. 

Як вже було зазначено вище — під час війни кінотеатр німці використовували як госпіталь. А ось німців, які вмирали ховали ліворуч від кінотеатру. Наприкінці 40-х років парк реконструювали, могили перенесли на військове кладовище, а усі алеї заасфальтували. До речі, деякі хмельничани зазначають, що на місці парку було кладовище ще до Другої світової війни. Саме тому тут завжди велика кількість ворон. 

Сподіваємося, наш матеріал був для вас цікавим і ви більше дізналися про історію рідного міста.

Comments

.,.,.,.